У Львові, на вулиці Сянській, є місце, де колись була єврейська синагога

Два роки тому приміщення викупив приватний забудовник і запланував спорудити бізнес-центр. Через протести мешканців та єврейської спільноти цього не сталося. Та нещодавно тут знову розпочалися роботи.

Про це пише ZIK.

Львів’янин Тарас живе у будинку впритул до майбутньої споруди. Мешканці протестують, бо бояться, що їм бракуватиме світла у квартирах, а нова будівля зруйнує їхнє житло. Окрім того, в тому, що чиновники погодили забудову місця, де була синагога, припускають кумівство.

«У нас є дуже велика підозра, що рішення щодо приховування інформації по цій будові пов’язані з прізвищем Швець, як автора проекту, а також начальницею охорони історичного середовища пані Онищенко», – наголосив Фостяк.

Натомість Лілія Онищенко, начальниця охорони історичного середовища, небагатослівна. Запевняє, поки що там нічого не будують, а про родинні зв’язки спілкуватися не хоче.

стройка, львов

Міські чиновники додають, що будівництво офісного центру розпочнеться лише після згоди єврейської спільноти. Але там обурені діями чиновників, які нехтують спільною історією. І пропонують на місці храму «Хасидим Шуль» облаштувати громадський простір.

Будувати у буферній зоні ЮНЕСКО планує Роман Труш. Його адвокат пояснює, що клієнт має усі документи для будівництва чотириповерхового офісного центру. Обіцяють зробити фасад новобуду, який пасуватиме до архітектури. Також не проти віддати перший поверх для віднайдених залишків синагоги.

Археологи кажуть, що потрапили на територію вже опісля початку будівельних робіт і провели лише часткові дослідження.

ПриватБанк екстрено звернувся до українців: стався масштабний збій

«Ситуація Сянської, 4 добре ілюструє взагалі стан пам’ятко-охоронної справи у Львові. Заборонити неможливо. Навіть якщо археологи знаходять щось унікальне, воно може бути вписане в цокольному приміщенні тої ділянки. Тобто на горі може бути будівництво нове. Потрібно обов’язково робити там археологію. Не ми маємо переконувати, а воно мало би йти зі сторони чиновників. Тому не зрозуміло, чия вина – замовника, який пролобіював ті висновки, чи чиновників які були зацікавлені», – прокоментував археолог «Рятівної археологічної служби» Олег Осаульчук.

Та поки що розмови між усіма сторонами конфлікту безрезультатні, а цінні артефакти перебувають за зачиненими дверима.

До слова, за інформацією Центру міської історії, першим хасидським молитовним будинком у Львові була, власне, синагога «Хасидим Шуль». Вона з’явилася 1791 року зусиллям юдейської передміської громади.

Нагадаємо про знесення багатоповерхівки у Львові.

Як писала Politeka, унікальну пам’ятку знищать у центрі Львова.

Politeka раніше повідомляла, львів’яни вирішили вивільнити річку.